. Практичний психолог радить - Мої статті - Каталог статей - Сайт школи
 
Шарківський НВК "ЗОШ І-ІІ ст.-д/с"
Понеділок, 25.09.2017, 03:33
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [7]

Годинник

Погода

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 63

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Мої статті

Практичний психолог радить

Адаптація дитини до шкільного навчання

    Початок систематичного навчання в школі  є стресовою ситуацією в житті  дитини, оскільки пов'язано з необхідністю адаптуватися до нових мікросоціальних  умов. Цей процес супроводжується  різноманітними зрушеннями у функціональному  стані і значною мірою сказується на психоемоційній сфері. Від благополуччя адаптаційного періоду під час вступу до школи значною мірою залежить успішність подальшої соціальної діяльності дитини. Актуальність вибраної теми визначається тим, що інтенсифікація учбової діяльності, спостережувана останніми роками, а також перетворення в соціально-економічній сфері змінили умови життя дітей і визначили необхідність повторного поглибленого аналізу пристосованої діяльності дитини під час вступу до школи і соціально-психологічної практики, пов'язаної зі шкільною адаптацією. Шкільна дезадаптація призводить до зниження учбової мотивації, деформації міжособових відносин, розвитку невротичних станів, формування девіантних форм поведінки. Несприятливий перебіг адаптації знижує функціональні резерви організму і призводить до перенапруження регуляторних систем, що супроводжується виникненням соматичних захворювань.

    Проблема  оцінки рівня адаптації дитини до школи, попередження можливого неблагополуччя в психічному і особистісному розвитку першокласників, неминуче ставить перед школою вирішення проблеми адаптації першокласників до умов навчально-виховного процесу.

    Актуальність роботи психолога з дітьми даного віку категорії обумовлена ​​кількома причинами:

    1. входження в цей період пов'язано з віковою кризою, коли формується якісно нові властивості і особливості дитини.

    2. період молодшого шкільного віку пов'язаний з переходом в нове соціальне середовище, що істотно впливає на формування його психологічних процесів і міжособистісної сфери, а значить і на особистість загалом.

    3. придбання навчальних навичок впливає на розвиток навчальної компетентності дитини, а отже і на успішність його подальшого навчання.

    Перехід до навчання з 6 років пред'являє нові вимоги до майбутніх першокласників, свою особливість має і адаптація до шкільного навчання у сучасних молодших школярів.

 Поняття адаптації, дезадаптації.

    Термін  адаптація виник у другій половині ХVІІІ ст. ..Введення його у науковий обіг пов’язують з ім’ям німецького фізіолога Ауберта, який використав цей термін для характеристики явищ пристосування чутливості органів зору (або слуху), що виражається у підвищенні чи зниженні чутливості у відповідь на дію адекватного подразника

Психічна  адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища, й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів.

    Адаптація біологічна – пристосування організму до фізичних умов (температури, тиску, вологості, освітлення, запахів, звуків та змін у власному організмі).

    Поняття адаптації  тісно зв’язане із шкільним життям. Воно на кожному кроці ставить вимоги до компетентності дитини, її гнучкості, вміння виділяти головне і другорядне, здатності до даного пристосовуватися. Звідси й поняття шкільної адаптації.

    Шкільна адаптація – пристосування дитини до умов та вимог нового середовища. Її результатом є пристосованість як особистісна, що виступає показником життєвої компетентності дитини, її здатності орієнтуватися та впливати на довкілля .

    Адаптація соціальна – інтегративний показник стану дитини, який відображає її здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, ставиться до людей, подій вчинків, спілкуватися вчитися, працювати, відпочивати регулювати поведінку відповідно до сподівань інших.

    За  цих умов у нашому суспільстві  дуже гостро постає проблема соціальної адаптації молодших школярів та збереження психічного здоров’я.

    Якщо  навколишнє середовище виявляє до людини вимоги, а деякі з них важко  адаптуються в силу їх особистісних чи вікових особливостей, то в них  може розвинутись відчуття соціальної, психічної і соматичної напруги, а це загроза дезадаптації.

    Дезадаптація це формування неадекватних механізмів пристосування людини до умов навколишнього середовища, порушень в поведінці, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, негармонійний розвиток особистості.

    Найважливішим є те, що процес звикання до шкільного  життя та його умов є складним. Одні діти проходять цей процес легко  без психічних травм, а інші важко  з чого і випливає проблема "шкільної  дезадаптації”.

    Шкільна дезадаптація – втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями й однолітками. Схильність до асоціальної поведінки, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження

    Успішна адаптація до шкільного життя  залежить від рівня сформованості  основних передумов навчальної діяльності. Чим краще готовий організм дитини до всіх змін, пов’язаних із початком навчання в школі, подоланні труднощів, яких не уникнути, тим легше вона їх подолає, тим спокійнішим буде процес пристосування до школи .

    Фізіологічна адаптація до навчання характеризує функціональні можливості і стан здоров’я.

    Розгляд фізіологічних аспектів адаптації  дає можливість здійснювати управління процесом навчання, сприяє розумінню  вчителем можливості уникнення надмірної  інтенсифікації навчальної праці.  Відповідно до цього необхідно будувати весь педагогічний процес так, щоб не завдавати збитків здоров’ю кожної дитини. Тривалість усіх трьох фаз адаптації 6 тижнів, причому найбільш складним є період між першим і четвертим тижнем, потім спостерігається  стабілізація показників працездатності, знижується напруження головних  систем організму, що забезпечують  життя людини, тобто настає відносно стійке пристосування до всього комплексу навантажень, пов’язаних  із навчанням. 

      Одним із головних критеріїв, що характеризують перебіг адаптації до систематичного навчання, є стан здоров’я дитини і зміна його показників під впливом навчального навантаження. Існують показники, за якими вчитель і батьки можуть визначити порушення стану здоров’я. Одним із важливих показників, який легко контролюється, є маса тіла. Ще один дуже інформативний показник артеріальний тиск .

    Отже, фізіологічна адаптація молодших школярів є однією з найскладніших проблем  психолого-педагогічної науки та навчально-виховної практики.

    Спеціальна  готовність до навчання. - рівень здібностей дитини щодо читання, письма й лічби. Програма й методика навчання. що існують у сучасній школі, розраховані на дитину, яка не отримала спеціальної підготовки, - навчання читання, письма, лічби.

    Психологічна  готовність до навчання- передбачає готовність розумову, мотиваційну, емоційно-вольову й соціальну. Проаналізуємо складові компоненти психологічної готовності, оскільки рівень їх розвитку обумовлює успішність адаптації дитини до школи, її навчальні успіхи.

    Інтелектуальна  готовність до навчання – це достатній рівень розвитку деяких пізнавальних процесів. Можна сказати, що інтелектуальна зрілість відображає функціональне дозрівання структур головного мозку. Але розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до оволодіння певного сумою знань про навколишнє середовище, а включає мислительні дії та операції.

    Мотиваційна готовність до навчання – характеризується наявністю в дитини бажання навчатися. Прагнення до діяльності, що має суспільне значення до нової соціальної позиції. Якщо у дитини сформовано бажання навчатися в школі, що ґрунтується на адекватних уявлення про неї про її вимоги, то це сприятливий фактор, який забезпечує нормальний перехід до навчальної діяльності. Прагнення до школи, заради зовнішніх атрибутів свідчить про недостатню мотиваційну готовність дитини до школи. У такому випадку дитина виявляється не готовою до труднощів учіння,  швидко розчаровується в шкільних справах, а це негативно позначається на процесі адаптації до школи, на навчальних досягненнях учнів. У структурі мотиваційної сфери першокласника представлені різні мотиви, але лише якийсь один може домінувати.

    Емоційно-вольова  готовність дитини до навчання – визначає уміння регулювати свою поведінку в достатньо складних ситуаціях, пов’язаних із напруженням, переживаннями. Д.Б.Ельконін вважав, що довільна поведінка народжується в рольовій грі в колективі дітей, яка дає можливість дитині піднятися на вищий рівень розвитку. Зі вступом до школи змінюється зміст і характер ставлення дитини до оточуючого світу і до самої себе. Вона усвідомлює особливу важливість навчальної діяльності – це суспільно-значуща діяльність (людина вчиться, щоб стати корисною суспільству, навчання – це державна справа). Учень має нові обов’язки, за виконання яких звітується перед суспільством в особі вчителя: регулярно ходити до школи, робити уроки, не запізнюватися, виконувати правила для учнів тощо.

    Соціальна готовність дитини до навчання в школі – уміння будувати взаємовідносини із дорослими і ровесниками. Цей комплект готовності включає в себе формування у дітей якостей, завдяки яким вони мали б можливість спілкуватися з іншими дітьми, вчителем.

    Змінюється  система відносин з ровесниками (Д-Д). Підпорядкування кожного учня загальним правилом – це в першу  чергу ставлення до групи, до класу.

    Система Дитина – Дорослий якісно змінюється, диференціюється. У стосунках Дитина-Вчитель  діє мораль однобічної поваги, слухняність. Вчитель – центральна персона  не тільки на уроці, а на певний час  у всьому житті дитини.

    Отже, молодший школяр повинен зайняти  дві соціальні позиції: стосовно вчителя і стосовно членів свого  класу. Ці позиції не повинні вступати в протиріччя (наприклад, учитель  високо оцінює одні якості, а діти – зовсім інше) 

Методи  дослідження адаптації

    Сучасна практика має доволі розвинений інструментарій вивчення рівня та особливостей психічного розвитку дитини.

    Зусиллями фахівців банк діагностичних методик інтенсивно поповнюється й відповідно, розширюються можливості для більш глибокої та багатогранної психодіагностики..

    У шкільній психодіагностиці використовується здебільшого такі методи, як спостереження  за діяльністю та поведінкою учня, бесіди і завдання, тести, методи математичної статистики, оцінювання конкретних продуктів діяльності дитини (творів, малюнків тощо), а також організовується експертне оцінювання дітей учителями та батьками.

      Одним, не менш важливим, методом дослідження та контролю адаптації учнів в роботі психолога - є психологічний супровід учнів перших класів.

    Мета  психологічного супроводу полягає  в тому, щоб допомогти кожному  учню соціалізуватися й адаптуватися до шкільного середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей.

    Психологічний супровід орієнтований на оптимістичну перспективу кожного учня.

    Кожен із методів, відповідно, до притаманної йому специфіки, допомагає отримати інформацію, потрібну для цілісної характеристики психічного розвитку дитини.

    При цьому, результати, отримані за допомогою різних методів, дають можливість перевірити і уточнити проміжні висновки. Це істотно підвищує достовірність психологічного висновку.

     

 Психологічний супровід адаптації учнів проходить у 5 етапів:

    1етап. Профілактика дезадаптації майбутніх першокласників до школи.

    Профілактика  має важливе значення, тому що успішно  проведена  превентивна  психологічна робота буде сприяти благополучній адаптації дітей.

    Ця  робота включає:

    1. психологічну діагностику готовності дітей до навчання в школі;

    2. індивідуальне консультування батьків (якщо необхідно то вчителя) з питань особливостей психічного розвитку дитини, а також рекомендації щодо подальшого розвитку і підготовки до навчання в школі.

    2 етап. Контроль  за процесом адаптації першокласників до школи.

    Даний етап роботи  проводиться в жовтні-листопаді. Він дає можливість виявити дітей з труднощами в адаптації і завчасно дати їм необхідну психологічну допомогу. Особливу увагу приділяється дітям „контрольної групи” у відношенні дезадаптації.

    Контроль  адаптації включає:

    1. Спостереження за учнями.

    2.Дослідження процесу адаптації  першокласників до школи з  допомогою психодіагностичних методик

    3. Індивідуальні бесіди з учителями перших класів.

    4. Виявлення групи учнів - „контрольної групи”, у яких виникли труднощі в процесі адаптації.

    3 етап. Дослідження причин труднощів адаптації у дітей „контрольної групи”

    4 етап. Індивідуальне консультування учителів і батьків по результатах дослідження

    На  даному етапі  даються рекомендації учителям, батькам з питань індивідуальних особливостей психологічного розвитку, особливостей навчання, виховання, адаптація дитини до школи, причини труднощів, які виникли в процесі адаптації, навчання.

    5 етап. Корекційна робота з першокласниками, у яких виникли труднощі в процесі адаптації до школи.

    В залежності від виявлених причин труднощів, які виникли в процесі  адаптації дитини до школи зумовлено направлення корекційної роботи. 

    Таким чином, для успішної адаптації в роботі з першокласниками необхідно враховувати наступне:

·            формування психологічної готовності до школи припускає сполучення ігрового, продуктивного, навчального й іншого видів діяльності;

·            для досягнення ефективності в навчанні шестирічок необхідне формування позитивного, емоційного відношення до знань;

·            керівництво діяльністю дітей шестирічного віку варто здійснювати, широко використовуючи (особливо в I півріччі) методи дошкільного виховання із частковим застосуванням шкільних методів;

·            у педагогічній роботі в першому класі необхідне дотримання наступності не тільки в методах роботи, але й у стилях педагогічного спілкування;

·            необхідне дотримання послідовності шкільних методів роботи й при формуванні колективу дітей перших класів й організації їхнього міжособистісного спілкування;

·            використати більш виховні можливості спільної діяльності;

·            формувати здібності до рольового й особистісного спілкування як важливій умові в підготовці зміни провідної діяльності;

·            при формуванні психологічної готовності до школи необхідно враховувати індивідуально-психологічні особливості, які проявляються в рівні навченості, у темпі засвоєння знань, відношення до інтелектуальної діяльності, особливостях емоцій і вольової регуляції власної поведінки .

        

  Проведений  аналіз літератури та сучасного стану справ з адаптації молодших школярів показав, що дана проблема є міждисциплінарною та потребує комплексного вирішення, а  для подолання труднощів адаптації  можуть бути ефективними такі додаткові методи:

·            Тренінгові заняття для подолання труднощів з обов’язковою присутність вчителя. (Вчитель зможе побачити і усвідомити те чого не бачить на звичайних уроках).

·            Рольові ігри в процесі розв’язання емоційних проблем.

·            Дискусійні – дослідження самими учнями взаємовідносин, шляхом групових обговорень під керівництвом вчителя або психолога.

     Я зупинилась на ключових, на мій погляд, аспектах  процесу  особистісної  адаптації учнів. У його структурі зосереджуються найважливіші інститути соціалізації:  сім’я, школа, дитяче середовище.

       Отже, виховання сьогодні – це процес із дуже багатьма невідомими. І цих невідомих, щодень, стає, дедалі, більше. Однак ми маємо надію, що єдністю зусиль вихователів, вчителів, батьків і психологів допоможемо дитині успішно адаптуватися до нових "шкільних” умов, і слово "школа” буде викликати у неї тільки радість. 

Категорія: Мої статті | Додав: Orhid (23.12.2013)
Переглядів: 2064 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Гаряча лінія
Національна гаряча лінія

Дитяча гаряча ліні
Національна дитяча гаряча лінія

Вхід на сайт

Календар

Пошук

Котик

корисні посилання
Педагогічна преса КОІПОПК Відділ освіти ЗНО Інститут інноваційних технологій Освітній портал Шкільний світ

Друзі сайту
Рокитнянський районний ліцей
Рокитнянська ЗОШ # 1
Рокитнянська ЗОШ # 2
Рокитнянська ЗОШ # 3
Рокитнянська ЗОШ # 4
Рокитнянська ЗОШ # 5
Житньогірська ЗОШ
Насташівська ЗОШ
Ромашківська ЗОШ
Синявська ЗОШ
Маківський НВК
Острівський НВК
Бирюківське НВО
Запрудянське НВО
Савинецьке НВО
Телешівське НВО
Рокитнянський професійний ліцей
Центр дитячої та юнацької творчості

Copyright MyCorp © 2017 Конструктор сайтів - uCoz